заволодівати — заволодіти (чим узяти собі, у своє користування, володіння), оволодівати, оволодіти, привласнювати, привласнити (що), присвоювати, присвоїти, посідати, посісти, запосідати, запосісти; брати, у[в]зяти (що), забирати, забрати, займати, зайняти,… … Словник синонімів української мови
заволодівати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
заволодівання — я, с. Дія за знач. заволодівати … Український тлумачний словник
заволодіти — див. заволодівати … Український тлумачний словник
заволодіти — див. заволодівати … Словник синонімів української мови
рука — и/, ж. 1) Кожна з двох верхніх кінцівок людини від плечового суглоба до кінчиків пальців. || Частина цієї кінцівки від зап ястка до кінчиків пальців; кисть. || Кожна з двох передніх кінцівок мавпи. || Складова частина якого небудь предмета, що… … Український тлумачний словник
опановувати — ую, уєш, недок., опанува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. і рідко неперех. 1) Ґрунтовно засвоювати щось, оволодівати чим небудь. || Навчатися користуватися чим небудь. || перев. док., рідко. Зрозуміти зміст, значення чого небудь. 2) Силою заволодівати … Український тлумачний словник
посідати — I а/ю, а/єш, недок., посі/сти, ся/ду, ся/деш, док., перех. 1) Брати у своє володіння, привласнювати що небудь, заволодівати чимсь. || тільки недок. Мати що небудь у своїй власності, володіти чимсь. || тільки недок., перен. Мати від природи якісь… … Український тлумачний словник
запосідати — а/ю, а/єш, недок., запосі/сти, ся/ду, ся/деш, док., перех., діал. Займати, заволодівати … Український тлумачний словник
підгортати — а/ю, а/єш і розм. підго/ртувати, ую, уєш, недок., підгорну/ти, горну/, го/рнеш, док., перех. 1) Горнучи (у 1 знач.), збирати що небудь сипуче докупи. || Підбирати, поправляти що небудь (звичайно волосся). 2) під кого – що. Горнучи, гребучи,… … Український тлумачний словник